Писанка-красуня

ПИСАНКА-КРАСУНЯ,
СИМВОЛ-ОБЕРІГ

Українська писанка – це символ, який зараз об’єднує всі частини нашої країни. І роль її є глибинною, адже сама ідея цього атрибута та зображення на ньому – не просто вигадка. Сюжети малюнків та комбінації кольорів розповідають нам про сутність Всесвіту,

про ідею будови нашого світу, а також відображають духовні цінності українського народу.

"Народ живе красою, вміє не лише створювати, а й обезсмертити себе у прекрасному. Скільки стрілося у писанці! Казка, пісня, бувальщина, материнська колискова і росяна стежка дитинства, вінок першого кохання і дужість повноліття, мудрість старості і присмак вічності у присмерку вечірнього неба. З радістю – смуток, з усмішкою – надія. Добирайте, осмислюйте, повертайте скарби народові, котрий примножить їх знову і знову", – Михайло Стельмах.

Традиція писанкарства сягає своїм корінням у сиву давнину, коли людина була неподільною з природою. Щоб вижити серед інших стихій, потрібно було мати серце, чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба, а ще знати дивовижну мову Всесвіту.

Згодом виникли символи, неначе буквичної чарівної мови. Зображуючи їх на стінах печі, посуді та одязі, люди зверталися до сонця, вітру, води, землі. З часом ті послання почали писати на пташиному яйці. Чому саме яйці? Мабуть тому,
що прадавніх людей вражала поява з неживого предмета нового життя. І так, не знаючи астрономії, наші предки перетворили кругле яйце в маленьку модель Землі і Всесвіту.
Так виникла писанка – символ нового життя, воскресіння Бога і відродження природи.

“

Непочатий вогонь добував господар сім’ї, непочату воду господиня брала опівночі з семи джерел. Фарби добували з пелюсток квітів, кори, коріння і листя дерев. Узор майстрині не вигадували, а списували з торішніх писанок – з року в рік, від бабусь-прабабусь. А до предметів, причетних до приготування писанок, ніхто, окрім самої господині, не смів навіть торкатися.

Писанка – унікальний артефакт української культури.

Розпис яєць символізує відродження життя, сонце та прихід весни. Писанка стала не лише символом Великодня, але й об’єктом національної гордості українців.

Писанкарство в Україні сягає часів Княжої доби, а то й раніше. Археологи знаходили писанки, досліджуючи руські міста: Київ з околицями, Галич, Звенигород, Белз, Пліснеськ, Теребовлю, Жидачів, Воїнь, Сніпорід. А також Рівне, Чернівці, Хрінники, Звенигород (с.Крутилів Гусятинського району), городище Бозок (біля с. Городище на Зборівщині), городища в урочищі Могилки (біля с. Капустинці Чортківського району).

Більшість з них датуються ХІ–ХІІ століттями. Тогочасні майстри виготовляли їх із глини стрічковим способом та випалювали. Керамічні писанки, як правило, були пустотілими з отвором у ширшій частині та глиняною кулькою всередині – своєрідним калатальцем. Спершу основу писанки покривали тонким шаром склоподібної маси, зазвичай темно-коричневого та темно-зеленого кольорів. Згодом розписували поливою світліших кольорів. Найпоширеніший орнамент – фігурні дужки, виконаний у техніці фляндрування.

Часто прикрашали яйце петлеподібними мотивами чи звичайними смужками.
Деколи орнамент на глиняній писанці вирізьблювали. Траплялися випадки, коли декоративні яйця виготовляли з каменю чи дерева. Наявність всередині середньовічних керамічних писанок брязкальця може свідчити про те, що їх використовували як обереги, щоб відлякувати злих духів,
чи як іграшки для дітей.

У Середньовіччі подекуди під час будівництва житла у їхній фундамент клали справжні або декоративні яйця – своєрідну будівельну жертву. Такі ж знахідки трапляються у курганах Княжої доби. Покладання писанок до поховань символізувало переродження: "Живе народжує мертве, мертве народжує живе". Звичай приносити великодні яйця на могили рідних у деяких місцевостях зберігся донині.

У народній традиції великоднє свячене яйце береже від грому, має лікувальні властивості та сприяє багатому врожаю і приросту худоби. Ними обдаровували на знак великої приязні. Цікаво, що дарувати пустотілу (видуту) писанку вважали поганою прикметою та трактували "як подарунок на біду". Гуцули вірили, що "як в народі перестануть писати писанки, тоді й кінець світу настане".

Найдавнішими вважаються крашанки - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м'які відтінки. Але колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.величезну роль у писанкарстві змінюють кольори. Кожен колір має своє значення:

Блакитний — небо, вода, дощ, здоров'я, добрі побажання;

Коричневий — земля;

Чорний — усе невідоме і таємне, нескінченність життя людини, продовження буття після смерті;

Білий — символ віри, раю, чистоти, що означає безгрішне життя;.

Червоний — радість, любов, символ воскресіння, жертовності, небесного вогню;

Жовтий — символ сонця, життя і тепла, колір багатства;

Зелений – відродження життя, пробудження природи, надія на гарний врожай, ріст, розвиток і гармонія;

Фіолетовий - віра.

Техніка створення писанок потребує не лише майстерності, але й терпіння. Для розпису використовується спеціальний інструмент — писачок, яким наноситься віск на поверхню яйця. Після цього яйце занурюють у фарбу. Цей процес повторюється кілька разів, щоб створити багатошаровий малюнок. Після завершення розпису віск знімають,
і на поверхні яйця залишаються різнокольорові орнаменти.

Дослідники виділяють 5 видів фарбованих яєць:

крашанки – варені яйця, зафарбовані в один колір. Це просте однотонне яйце, пофарбоване у натуральних або штучних барвниках. У давнину фарбували переважно в червоний, жовтий, зелений і коричневий кольори.
крапанки – коли на зафарбоване тло наносять різнокольорові цяточки. Цей вид писанки отримав назву від слова "крапка". Віск наносять крапельками, а потім яйце фарбують. Після кожного нового шару додають ще крапки, створюючи цікавий орнамент. Такі писанки мають простіший, але дуже гарний вигляд.
шкрябанки, або скробанки – коли візерунки видряпуються голкою на фарбованому тлі. Дряпанки виготовляють шляхом видряпування орнаменту на пофарбованому яйці. Для цього використовують гострі предмети: голки, ножі, шпильки. Така техніка дозволяє створювати детальні візерунки, особливо на темному фоні.

Дряпанка

мальованки – яйця, розмальовані пензлем. Це розписане пензлем яйце, що не передбачає використання воску. Орнаменти створюють за допомогою фарб, що дає можливість робити складні малюнки та навіть цілі композиції.
писанки – яйця, розписані за допомогою воску. Класична писанка створюється за допомогою воскової техніки та фарбування у кілька етапів. Для цього використовують писачок — спеціальний інструмент, яким наносять розплавлений віск. Орнаменти пишуться шарами: після кожного етапу фарбування наноситься ще один шар воску, який потім спалюється, відкриваючи кольоровий малюнок. Писанки мають найбагатший символічний зміст і традиційно використовуються як обереги.
травленка. Ця писанка створюється за допомогою кислоти або оцту, які роз’їдають фарбу на певних ділянках, створюючи орнамент. Це досить рідкісна техніка, яка вимагає великої майстерності.

Писанка – це насамперед символ. І цей символ має подвійне значення:
*Яйце саме по собі символізує життя;
*Малюнки на писанці є складним набором символів, завдяки чому писанка перетворюється на магічний оберіг. Саме тому писанки не варили, не їли і не бавилися ними у «битки».

Існує понад 100 символічних малюнків для писанок.
Найпоширеніші з них можна поділити на кілька груп:

Символи сонця – це найдавніший і найпоширеніший символ, який найчастіше зображають у вигляді кола з прямими і хвилястими промінцями чи крапками. Цей символ охороняє від хвороб, нещасть і злих очей.
Символи води – безконечники, меандри, хвилі. Це символи нескінченного життя. Вважалося, що їх неодмінно потрібно нанести на писанку, щоб уникнути нещасть.

Рослинні символи – дуже численна і розмаїта група символів. Сюди відносять і Дерево життя – символ зв’язку між небом і землею, невичерпних сил і безперервного відродження. Квіти – символи дітей. Вишня і калина − символи любові, щастя, дівочої краси.

Символи тварин – мають подвійне смислове навантаження. По-перше, їх наносили, аби власник писанки мав такі "тваринні" якості, як сила, здоров’я, витримка, а по-друге, вони мали захищати худобу і дарувати хороший приплід. Найдавніші символи
тварин – птахи, які є вісниками весни,
пробудження природи.

Сітка – решето, що оберігає від нечистої сили, відокремлює добро від зла.
Берегиня – символ захисту усього живого. Часто спрощений до літери Ж.

Хрест на писанці – це символ чотирьох сторін світу, чотирьох стихій і захисту. Трикутник символізує трійцю – поєднання трьох елементів життя: землі, води і неба, а також трьох станів існування – життя, смерть і відродження.

Дерево життя. Це символ світобудови, де кожна частина дерева (коріння, стовбур і крона) символізує минуле, теперішнє і майбутнє. Дерево життя є уособленням безкінечного циклу життя, відродження і зв’язку поколінь.
Дубове листя уособлювало довголіття, чоловічу силу, а також вірність.

Вишуканість та витонченість орнаменту, дбайливо нанесеного на поверхню яйця, вміло підібрана колористика, гармонійне переплетення рослин чи геометричних візерунків, завжди залишає щире захоплення та здивування у шанувальників народної культури.

Минув час і символіка втратила своє глибоко-сакральне значення. Сьогодні писанкарство збереглося і розвивається завдяки майстрам, що відроджують давнє мистецтво.

Про українську писанку сьогодні знають в усьому світі. Українська писанка – стежка до пізнання світовідчуття і світорозуміння народу.

Писанки та їх символіка – неймовірно різноманітна та захоплива галузь. Вже багато років вона вивчається етнографами та істориками, але ще досі приховує в собі багато цікавого. Українці повинні пам’ятати історію та відроджувати традиції своїх предків, адже в цьому і проявляється наша єдність, самобутність та незрівнянність.

Відродження писанкарства на Сумщині розпочалося з 1994 року. Уперше в Сумському обласному художньому
музеї ім. Н. Онацького відбулася
виставка писанок мисткинь з Америки,
що демонстрували традиції й особливості писанок з різних регіонів України.

У Сумах презентували альбом "Відродження, збереження та розвиток писанкарства на Сумщині"

Це художнє видання висвітлює відродження, збереження та розвиток писанкарства на теренах Сумщини. Також в альбомі йдеться про особливості регіональних писанок, діяльність обласного Клубу писанкарів, творчий доробок сучасних майстрів писанкарського мистецтва тощо.

Українську писанку було внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства на сесії ЮНЕСКО (2024 р.).
Визнання української писанки, як культурного надбання людства, демонструє усьому світу, що українська культура — це невід’ємна частина світової культури, яку необхідно берегти та розвивати. Що особливо актуально у час війни, коли ворог намагається знищити наші надбання.

Писанка – це неповторне багатство. Його слід берегти, як безцінний скарб!
О. Довженко

Бережімо цей неоціненний скарб, любімо, плекаймо і пам’ятаймо –

"доки люди писатимуть писанки, доти в світі існуватиме любов".

Сумська ОУНБ

ВІДДІЛ МИСТЕЦТВ