До дня народження художника

акварельні світи миколи Кричевського

До дня народження Миколи Кричевського пропонуємо відкрити для себе надзвичайну творчу спадщину художника, його неповторний талант вишуканого лірика міського пейзажу та віртуоза акварельного живопису, який йому приніс європейське визнання.

Ліричні картини, створені Миколою Кричевським, проведуть вас вулицями зимового Парижа, замилують гористими пейзажами Франції, краєвидами Венеції, Мадриди, Нью-Йорка,
запрошуючи всіх поринути в яскравий
та потужний світ мистецтва.

Микола Васильович Кричевський

(24 листопада 1898, Харків – 11 вересня 1961, Париж) –

український живописець, графік, театральний декоратор. Старший син відомого українського художника і архітектора Василя Григоровича Кричевського та його першої дружини Варвари Марченко, племінник знаменитого живописця Федора Григоровича Кричевського.

Кричевський здобув початкову освіту в Київській гімназії (1917 рік), а згодом кілька років продовжував навчання в Університеті Святого Володимира
(нині КНУ імені Шевченка). Хист художника в нього проявився досить рано, тому його батько — видатний художник та архітектор Василь Григорович,
охоче розвивав талант сина.

Юнак працював художником і актором у театрі М. Садовського, з яким восени 1919 поїхав в турне по Європі і залишився за кордоном. У 1928 році в Празі закінчив художню промислово-декоративну школу, також навчався в Українській студії пластичного мистецтва.

У 30 років митець їде до Парижа, де доля його зводить з іншим українським емігрантом з Одеси Володимиром Райкісом,
який був директором картинної галереї «Зак».

Захід сонця на Сені, 1948

Саме в цей період акварельні роботи художника починають з'являтися у провідних галереях Парижа та мають великий успіх. Особливою популярністю користувалися його надзвичайні пейзажі Парижу та Венеції.

Попри гамірний і швидкий темп великого міста Кричевський вів досить скромний спосіб життя й повністю віддавався улюбленій справі – живопису.

Майже щодня художник прямував вузькими брущатими вуличками до Сени. Там ставив мольберт, розкладав пензлі та фарби – і починав творити.

Баржі на Сені, 1950

За своє життя художник створив понад
7000 творів, проте його величезним «коханням» була саме акварель, де яскраво проявилося його велике та самобутнє художнє обдарування.

Найбільш ранні та рідкісні роботи майстра – пастелі, створені в 1920-х роках
в Ужгороді й Празі, зокрема, «Базар в Ужгороді» (1923-1924),
«Стара з гарбузами» (1924) та «Біля колодязя. Ужгород» (1928).

Біля колодязя. Ужгород, 1928

У роботах 1930-х років простежується пошук індивідуального стилю живописця, що формує характер для його техніки та палітри.

Ренн, 1936

Він працював в різних техніках – акварель, гуаш, олія, пастель та дереворит.

Сена, 1957

Ліс, 1945

Дворик у Провансі, 1932
На Дніпрі. Вночі, 1929
Церква, 1931

Віртуозно володіючи кольором, Кричевський зміг розробити власну живописну манеру.

Ніцца, 1939

Усі його акварелі, виконані в постімпресіоністичному стилі, вирізняються висвітленою кольоровою палітрою, легкістю
і невимушеністю.

Море у Марселі, 1940

З'єднання акварелі та підводки тушшю (щоб картина
не здавалася занадто розпливчатою) вимагали від художника швидкості, точності та високої майстерності.

Венеція,1956

Існують десятки варіацій таких пейзажів, кожен із яких чимось різниться. Але всі ці роботи об’єднує світло, відчуття прозорості води й повітряності.

Гірський краєвид з річкою, 1939

Будинок В.К. Винниченка, 1939

Ландшафт, 1939

Кричевський вивів техніку акварелі на новий рівень.

Морський краєвид, 1937

Якщо акварель була його улюбленою технікою,

то набережна Сени – улюбленим місцем для етюдів.

На Сені, 1958

На полотнах художника поряд з архітектурними пам’ятками завжди вирує життя: вздовж Сени поруч зі старими баржами сидять рибалки, а парижани й туристи неквапливо прогулюються набережною.

Зрілий етап творчості Кричевського (1940-1950-ті роки)

Творчий доробок цього періду представлений взірцевими паризькими

та венеційськими пейзажами, серед яких особливе місце належить краєвидам Пон-Неф (Новий міст).

Новий міст. Париж, 1960

До цього сюжету автор повертається протягом багатьох років – влітку, навесні та взимку,
вдень та в сутінках, щоразу шукаючи інший ракурс, нові деталі, передаючи гру світла,
ловлячи неповторну мить.

Париж. Сена, 1948

На березі Сени, 1947

Париж, Сена, 1950

Париж – вранішній чи вечірній, весняний чи осінній, залитий сонцем чи закутаний у важкі сірі хмари...

Сена, 1954

Венеція приваблювала художника своєю старовинною архітектурою, каналами та гондолами,
а також мистецькими творами,
які траплялися на кожному кроці.
У будні він ходив на етюди,
а у вихідні – до музеїв і галерей.

Венеція, 1949

Венеція. Вид на собор Сан-Джорджо-Маджоре, 1949

...Його акварелі мають прозорість та делікатність палаців, що з'являються з води, поверхнею якої пливуть дерев'яні гондолі» («L`information», 1954).

Венеція, 1954

Такий собі ефект точності у цілковитій невагомості...

Венеція, 1956

Майстер був суцільно відданий творчості, писав картини і робив начерки постійно, де б не був.

Церква в Сен-Мало, 1946

Париж. Тріумфальна арка, 1951

...Париж Кричевського не вражає, не кричить, натомість наповнює ніжністю, огортає теплом...

Віденський палац, 1942

Канада, Онтаріо, 1956

Вулиця Ніцци, 1934

Індустріальна частина Марселя, 1941

Замок, 1947

Художник часто повторював слова з пісні відомої співачки Жозефін Бейкер:
"У мене дві любові – моя країна і Париж".

Весна над Сеною, 1937

Микола Кричевський біля польової кухні.
Марсель, 1940

У період Другої світової війни художник пішов добровольцем до французької армії,
де працював кухарем. Кулінарія була іншим палким захопленням Василя Кричевського,
а його борщ із салом та пампушками мав
серед солдатів неабиякий успіх.
Нагороджений орденом Почесного легіону.

Громадянин Франції, М. Кричевський в душі залишився українцем.
Він був одним із представників елітної української діаспори, мав дружні стосунки з вихідцями з Сумщини: О.Олесем, О.Грищенком, М.Хвильовим, а також з Г. Круком, П.Холодним, та іншими діячами.

Основні твори

"Натюрморт із кактусами" (1934),
"Вид Сени" (1936), "Марсель", "Версаль",
"У парку", "Дерева над Сеною",
"Мон Сан Мішель", "Літо у Рів’єрі",
"Сірий Париж", "Зима", "Подвір’я взимку", "Квіти",
"Натюрморт із бананом",
"Зелені яблука", "За шитвом", "Жіноча постать"
(усі – 1940–60-і рр.), "Венеція" (1949),
"Краєвид із Венеції" (1953),
"Краєвид із Парижа"(1960).

Набережна Сені. Париж. Франція, 1950

Секрет створення пейзажів виявився у ставленні художника до самого процесу написання. Так, за спогадами його племінниці, теж художниці Катерини Кричевської-Росандич, він, ідучи на етюди, завжди одягав костюм і білу сорочку з краваткою (незважаючи на літню спеку)
й ніколи не бруднився фарбою.

Працював над використанням та оформленням книжок, зокрема ілюстрував французький переклад
"Тараса Бульби" Миколи Гоголя.
У 1945-му художник створив
45 ілюстрацій пером і пензлем
до цієї книги.

Зарисовки до французького видання повісті Миколи Гоголя "Тарас Бульба", 1945.

Французьке видання повісті М. Гоголя "Тарас Бульба" з ілюстраціями
Миколи Кричевського,1945.

Нью-Йорк, 1956

Микола приїздив до Америки кожної зими. Робив індивідуальні виставки своїх творів у Нью-Йорку, Вашингтоні, Сан-Франциско та в Канаді. З 1954 року мистець навідував у США родину брата Василя Кричевського (Молодшого) і сестру Марію Кобахідзе. Планував переїхати до Америки
і жити у сестри.

Нью-Йорк, 1954

В Америці його зачарували хмарочоси, адже такі величезні споруди не зустрічаються у старовинних кварталах Парижа чи на вузьких вулицях Венеції.

"Микола Кричевський.
Мистець і світ"

Це перше масштабне видання, присвячене французько-українському художнику з нагоди
120-річчя від його дня народження.
Ретроспектива представлених робіт з музейних і приватних колекцій дає можливість простежити розвиток індивідуального стилю Миколи Кричевського, виокремити етапи еволюції,
а також ознайомитися з більшими напрямками його творчої діяльності.

На відкритті виставки й презентації альбому „Микола Кричевський. Мистець і світ“ в Музеї української діяспори в Києві (зліва): Ганна Лексіна, президент компанії „SigmaBleyzer“ меценат Майкл Блейзер, Оксана Підсуха.
Альбом відкриває багату творчу спадщину французького українця Миколи Кричевського, виводить його ім'я з тіні славетної родини, підкреслює неповторність таланту мистця.
Микола Кричевський у Празі,
1920-ті роки.Тут представлені новітні дослідження про художника, які базуються на документах і світлинах, нещодавно знайдених в Україні, США та Франції.

Паризька школа – міжнародний феномен в історії світового мистецтва першої половини ХХ ст. Довгий час український внесок в це явище залишався невисвітленим.
Нові матеріали та додатки роблять цю книжку цікавою і корисною для мистецтвознавців, колекціонерів та читачів.
На сторінках монографії – відомі або призабуті імена таких митців, як Маневич, Глущенко, Кричевський , Хмелюк та інші.

Віта Сусак.

Українські міста Парижа. 1900-1939 роки.

Роботи художника збагатили мистецтво України й світу сотнями акварельних пейзажів Франції, Італії, Австрії, Швейцарії, США.

Персональні виставки експонувались в Україні, Польщі, Чехії,
Франції, Італії, Канаді, США.

Микола Кричевський побачив світ таким, яким раніше його не бачив ніхто. Він побачив його нематеріальним і ніжним, прозорим і щемливим, наповненим вогким повітрям та обвитим романтичним серпанком туману, що підіймається вгору над венеційськими лагунами та паризькою набережною, заповнюючи собою і навколишній простір, і мандрівне життя художника, і написані ним полотна...

Оксана Підсуха,

мистецтвознавиця,
директорка Музею української діаспори

Картини Кричевського є в музеях Франції, Канади та США. Також у Києві, Каневі, Полтаві, Лебедині, Сумах.
Велика кількість полотен сконцентрована в приватних зібраннях.
Роботи зберігаються в Національному художньому музеї України.
Унікальна колекція творчості художника знаходиться
в Музеї української діаспори в Києві.

СУМСЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

ВІДДІЛ МИСТЕЦТВ