Роберт Лісовський – український художник-графік, послідовник
Михайла Бойчука та Георгія Нарбута. Займався станковою та книжковою графікою, декоративно-ужитковим мистецтвом, сценографією, дизайном.
Громадський діяч в діаспорі.
Михайла Бойчука та Георгія Нарбута. Займався станковою та книжковою графікою, декоративно-ужитковим мистецтвом, сценографією, дизайном.
Громадський діяч в діаспорі.
ТИТУЛ ЧАСОПИСУ "МОЛОДА УКРАЇНА".
ЛІТЕРАЦІЯ, ОРНАМЕНТ, ІЛЮСТРАЦІЯ. 1923 р.
ЛІТЕРАЦІЯ, ОРНАМЕНТ, ІЛЮСТРАЦІЯ. 1923 р.
"ЦЕРКВА В ЯСИНI". АКВАРЕЛЬ. 1934 р.
"ВУЛИЧКА В ПІВДЕННІЙ ФРАНЦІЇ".
АКВАРЕЛЬ. 1970-ті.
АКВАРЕЛЬ. 1970-ті.
Його твори належать до "Золотого фонду" української мистецької культури, а самого автора згадують з приводу багатьох
культурно-мистецьких явищ: символізму, футуризму, необароко, неовізантизму, ар-деко.
У сузір’ї видатних імен — П. Тичини, Л. Курбаса, Г. Нарбута,
М. Бойчука, В. Кричевського, М. Вороного, П. Ковжуна, М. Семенка
та інших постатей модернізму цей визначний художник, педагог і громадсько-культурний діяч формував високі критерії естетичної творчості з виразно артикульованою національною формою.
культурно-мистецьких явищ: символізму, футуризму, необароко, неовізантизму, ар-деко.
У сузір’ї видатних імен — П. Тичини, Л. Курбаса, Г. Нарбута,
М. Бойчука, В. Кричевського, М. Вороного, П. Ковжуна, М. Семенка
та інших постатей модернізму цей визначний художник, педагог і громадсько-культурний діяч формував високі критерії естетичної творчості з виразно артикульованою національною формою.
ПРО МИТЦЯ
Роберт народився 29 грудня 1893 року в місті Кам'янське Дніпропетровської області. Батько –
Антін Карлович Лісовський, працював завідувачем механічних майстерень філії Дніпровської металургійної фабрики , мати –
Юліана фон Анзер була домогосподаркою,
займалася початковою освітою сина.
Роберт народився 29 грудня 1893 року в місті Кам'янське Дніпропетровської області. Батько –
Антін Карлович Лісовський, працював завідувачем механічних майстерень філії Дніпровської металургійної фабрики , мати –
Юліана фон Анзер була домогосподаркою,
займалася початковою освітою сина.
Потім хлопець навчався в місцевій школі. Захоплювався малюванням, тому продовжив вчення
в Миргороді.
З основами малярства його познайомив Опанас Сластьон (український маляр і графік романтично-народницького напряму). А через два роки Роберт подався до Києва і вступив до рисувального класу художньої школи Олександра Мурашка.
У 1917-му Лісовського зарахували до Української Академії Мистецтв.
Навчався у Михайла Бойчука, згодом у ректора цього вишу – Георгія Нарбута,
який став справжнім взірцем малярства для Роберта.
У 1920-х роках, коли Київ захопили більшовики, Роберта двічі арештовували.
Аби уникнути в’язниці, довелося втікати. Львів, Берлін, Прага, Рим, Лондон …
Подальше життя Лісовський провів у вимушеній еміграції, проте не забував
про батьківщину і був активним діячем української діаспори.
Місто Лева подарувало Роберту Лісовському зустріч із молодою піаністкою та композиторкою Стефанією Туркевич. Після одруження у молодят народилася донька Зоя, яка надалі стала відомою художницею.
У 1927 році, після появи в родині художника дочки, сім’я оселілася в Берліні. Там Лісовський вступив до Державної мистецької академії на спеціалізацію з різних форм графіки.
У 1927 році, після появи в родині художника дочки, сім’я оселілася в Берліні. Там Лісовський вступив до Державної мистецької академії на спеціалізацію з різних форм графіки.
Незвичайним є поєднання графіка та аквареліста
в особі Роберта Лісовського. На відміну від строгих канонів графіки, він відчував потребу дихати барвами, прозорістю сонячного світла.
Для більшості творів Лісовського характерна краса
і співмірність графічних композицій, ретельність
і високий професіоналізм виконання,
активність кольорових рішень.
в особі Роберта Лісовського. На відміну від строгих канонів графіки, він відчував потребу дихати барвами, прозорістю сонячного світла.
Для більшості творів Лісовського характерна краса
і співмірність графічних композицій, ретельність
і високий професіоналізм виконання,
активність кольорових рішень.
Роберт Лісовський був учасником Пласту – української скаутської організації. Знаний під пластовим ім’ям "Сизий орел", він виховав кілька поколінь патріотів. Його авторству належить емблема цієї організації – переплетення пластової лілейки з тризубом.
Графічний знак авіакомпанії "Люфтганза", стилізований у формі вписаного в коло журавля під час польоту, був створений художником у 1927-му. А ще йому належать проєкти, виконані на замовлення українських політичних структур в еміграції, емблеми політичних організацій, зокрема емблема ОУН – "Тризуб з мечем" тощо.
Після закінчення Берлінської академії Лісовський був запрошений Українським науковим інститутом провадити відділ графіки в Українській студії пластичного мистецтва в Празі. Художник присвятив себе педагогічній праці, він прагнув створити модерну школу сучасної української графіки.
Лісовський створював численні шрифти та ілюстрації для періодичних видань, а також обкладинки для книжок. "Сонячні кларнети" Павла Тичини, "Вежі" Олега Ольжича, "Українські баляди" Леоніда Полтави –
ці та багато інших видань доповнилися дизайном Лісовського.
Лісовський створював численні шрифти та ілюстрації для періодичних видань, а також обкладинки для книжок. "Сонячні кларнети" Павла Тичини, "Вежі" Олега Ольжича, "Українські баляди" Леоніда Полтави –
ці та багато інших видань доповнилися дизайном Лісовського.
Події Другої світової війни художник пережив у Празі. Під час німецької окупації він втратив майже всі свої твори. У 1946 році емігрантська доля закинула його до столиці Англії. У важкий післявоєнний період художник вимушений був заробляти на шматок хліба тяжкою фізичною працею, що зумовило перерву в його творчій діяльності та, все ж у творчому плані лондонський період для художника був цікавим і плідним. Роберт Антонович активно знайомився з музейними колекціями та виставками сучасного мистецтва, безперешкодно виїжджав до європейських країн і США. Він поступово повернувся до творчої праці. Створені в цей час обкладинки, заставки, цеглини, емблеми, поштові та видавничі марки, виконані на замовлення українських видавництв і установ, підтверджують послідовність митця у творчих шуканнях і незмінність джерел натхнення.
Лісовський написав спомини про Нарбута.
Роберт Лісовський. Заставка, виконана в майстерні Георгія Нарбута в Києві, 1920 р.
Зважаючи на біографію та зміст мистецьків творів Роберта Лісовського, виділяються наступні періоди його творчості:
- дитинство і навчання у миргородській мистецько-промисловій школі ім. М. Гоголя (1893–1908),
- київський (1910–1921),
- львівський (1922–1927),
- празький (1929–1945),
- лондонський (1950 – кінець 1970-х).
У серпні 1976 р. мистець переїхав у Женеву до родини доньки Зої Нижанківської, де прожив останні роки життя. Тут він продовжував малювати.
Помер 1982 року.
Серед багатогранного творчого доробку Роберта Лісовського найбільш вагомим і цікавим є комплекс пам’яток у царині книжкової та газетно-журнальної, прикладної й оригінальної графіки. Заявивши про себе ще у перші десятиліття ХХ ст. як про художника-представника національного модернізму, митець послідовно, протягом усієї творчої діяльності дотримувався цієї позиції. Поєднуючи традиційні образи з новаціями сучасних пластичних засобів, він створював книжкову графіку з промовистим "українським обличчям", а в його графічних творах незмінно втілювались високі досягнення художньої культури періоду "національного відродження".
Подібна відданість традиціям і "захищеність" від невмотивованих зовнішніх естетичних впливів зайвий раз доводить унікальність і непересічність мистецької постави мистця. Творчість Роберта Лісовського можна правомірно вважати визначним явищем в історії українського образотворчого мистецтва.
Подібна відданість традиціям і "захищеність" від невмотивованих зовнішніх естетичних впливів зайвий раз доводить унікальність і непересічність мистецької постави мистця. Творчість Роберта Лісовського можна правомірно вважати визначним явищем в історії українського образотворчого мистецтва.
Книга Романа Яціва присвячена творчості видатного українського художника, педагога і громадсько-культурного діяча Роберта Лісовського. В основних розділах книги розповідається про етапи творчої біографії мистця. Новаторський творчих досвід художника розглядається у контексті світового мистецького періоду модернізму.
Враховуючи та втілюючи вершинні досягнення художньої культури свого часу, Роберт Лісовський досяг мистецьких вершин – його графіка стала визначним явищем українською та європейського мистецтва ХХ ст. Знайшовши власний творчий шлях, розвиваючи та збагачуючи його новими формами, художник створював графіку, прийнятну та зрозумілу широкому колу глядачів протягом багатьох років. За будь-якої композиції, декоративно-образного наповнення чи пластичної мови, спільним у творах Лісовського залишається їхній внутрішній "український" зміст.
СУМСЬКА ОУНБ
ВІДДІЛ МИСТЕЦТВ
