ІЛЛЯ РЄПІН: з Україною в серці

ІЛЛЯ РЄПІН:

з Україною в серці

ДО 180-РІЧЧЯ

ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

5 серпня 1844 року на Харківщині народився Ілля Рєпін - видатний український художник-реаліст.

Майстер історичної та жанрової картини, видатний портретист, блискучий колорист, тонкий лірик і автор епічних полотен, він залишив колосальну творчу спадщину.

Цікаві факти з життя видатного українця:

Харківʼянин та нащадок слобожанських козаків
Перші гонорари отримав за писанки
Вчився на військового топографа
Завдяки дружині став вегетаріанцєм та відмовився від прислуги
Останню картину малював паралізованим
Картиною протестував проти заборони української мови

"Село Мохначі біля Чугуєва"

***

Батько художника походив із козацького роду на прізвисько Ріпа. Відслуживши 27 років, він вийшов у відставку і одружився з Тетяною Бочаровою, теж із родини військових поселенців. Зайнявся розведенням племінних коней. Родина була досить заможною. Бабуся художника тримала постоялий двір.

Малювати Ілля почав ще змалку. Перші уроки малювання давав двоюрідний брат Трохим Чапигін. Пізніше хлопця віддали на навчання в корпус топографів, згодом він пішов учитися іконопису в майстерню Бунакових, підробляв розписуванням храмів.
У 1863 р. Рєпін вирушає підкорювати Санкт-Петербург, фарбує дахи, екіпажі, навіть відра. Паралельно вступає до малювальної школи Товариства заохочування художників, де на талановитого юнака звертає увагу художник Крамськой. З другої спроби Рєпін вступає до петербурзької Академії мистецтв, яку закінчує, отримавши золоту медаль, шість років стажується в Парижі.

1870–1880-ті були насичені подорожами по Росії й Україні та створенням декількох відомих картин. Художник відвідав рідний Чугуїв, де збирав матеріали до майбутніх творів.

З 1893 року — академік, професор Петербурзької Академії (до 1907); член Товариства передвижників (з 1878) і мистецької групи "Мир искусства" (з 1890).

Після здобуття Фінляндією незалежності від Росії Ілля Рєпін не захотів переїжджати до Москви і Петербурга, згодом більшовики також перекрили шлях і до України.

"Краєвид під Чугуєвом"

Попри те, що Ілля Рєпін став частиною культурного світу Російської імперії, зв’язків із Україною він ніколи не поривав, лишивши на згадку цілу серію картин на українську тематику. Найвідоміша з них – "Запорожці" - написана під впливом відомого дослідника історії козацтва Дмитра Яворницького, з яким художник тісно приятелював. Його ж Рєпін і зобразив у центрі композиції в образі писаря.

"Запорожці"

... Недарма про них Гоголь писав, усе це правда! Чортячий народ!.. Ніхто в усьому світі не відчував так глибоко свободи, рівності і братерства! В усе життя Запорожжя залишилося вільним, нічому не підкорилося...

Ілля РЄПІН

"Запорожці пишуть листа турецькому султанові"

Вершиною творчості Рєпіна справедливо вважають картину "Запорожці пишуть листа турецькому султанові". "Енциклопедія козацького побуту", "гімн волелюбності та непохитній волі українського народу", "атлас безмежного сміху" та "симфонія людського реготу", – описували свої враження захоплені сучасники та мистецтвознавці.

Ріпин чи Рєпін?

Правильний варіант написання прізвища художника є Ріпин. Оскільки він сам так підписував свої картини. Крім того, його прізвище має козацьке походження. Саме прізвисько Ріпа мав його родич. Таким чином, Рєпін – зросійщений варіант цього прізвища.

Любов до рідної землі

Ілля народився у 1844 році в місті Чугуїв, що на Харківщині, й саме тут він розпочав своє становлення як художник: навчався у Чугуївському топографічному корпусі та в місцевих іконописців.
Любов до української землі та рідного Чугуєва Ілля проніс через усе життя — навіть пагорб біля свого будинку у фінському селищі Куоккала він називав Чугуєвою гіркою. Окрім цього, митець заповідав поховати його у Чугуєві, однак зробити це не вдалося через більшовиків.

Українські друзі

"Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти". Друзями Іллі Ріпина були саме відомі українці: український історик, етнограф, автор праці "Історія запорізьких козаків" Дмитро Яворницький, український театральний режисер і драматург Марко Кропивницький, український громадський діяч (активний член Української демократичної партії та Української демократично-радикальної партії), меценат, ініціатор скликання Української Центральної Ради Євген Чикаленко.

"Українська хата"

Захоплення українською культурою

Ілля Юхимович Рєпін захоплювався українською культурою, українськими піснями, які він виконував — особливо.
Відобразилося це й у його творчості, адже він створив багато картин на українську тематику: "Запорожці пишуть листа турецькому султанові", "Чорноморська вольниця", "Українка біля тину", "Гайдамаки", "Запорожець", "Гайдамака", "Українська хата", "Гопак" тощо.

Протест проти Валуєвського циркуляра та Емського указу

Валуєвський циркуляр (1863 року) означав заборону друкувати українською мовою релігійну та освітню літературу. Згодом у 1872 році його було закріплено та розширено Емським указом — заборона україномовних шкіл, друку дитячих читанок, словників, брошур і музичних нот українською мовою, показу українських вистав.
За умов фактичної заборони української мови Ілля Рєпін пише і видає у світ картину "Вечорниці", яку підписує українською мовою. Саме під цією назвою вона була представлена у галереї Павла Третьякова та в російській пресі. Тож сучасні дослідники переконані, що таким чином художник висловив свій протест.

"Вечорниці"

Рєпін — художник-епоха.

Митцю вдалось розв'язати завдання відображення в живописному творі всієї різноманітності навколишнього життя. У своїй творчості він зумів охопити всі аспекти сучасності та минулого, висвітлити теми, що турбували громадськість.

"Проводи новобранця"

Герої його картин передають внутрішні переживання людей, силу характеру, адже художник довго працював над створенням картин, детально продумував сюжет і ідею.

Одна із найвідоміших картин Рєпіна

"Іван Грозний та син його Іван

16 листопада 1581 року", яка більш

відома під неофіційною назвою

"Іван Грозний вбиває свого сина".

Життя і творчість Рєпіна нероздільно пов’язані з Україною, її історією та народним побутом. Як без висвітлення україністики неможливе повне уявлення про спадок видатного художника, так і історія української художньої культури буде неповною без відображення його творчості, присвяченої Україні.

Рєпін намагався підтримувати Україну не лише творчо. У 1915 р. художник відвідав Чугуїв, маючи намір створити в рідному місті "Діловий двір" — вільні художні майстерні. Також він допомагав Спілці образотворчих мистецтв ім. В. Верещагіна в Миколаєві, був поважним членом Київської літературно-артистичної спілки, Київської спілки старовини й мистецтва. Митець організовував власну майстерню, де навчав молодих художників.

Його учнями були: О. Мурашко, М. Пимоненко, Ф. Красицький,

С. Прохоров, І. Макушенко, Н. Онацький та інші.

Він був українцем і за характером своєї творчості. У полотнах Рєпіна українська стихія виблискує усіма своїми фарбами.

Козацьке коріння митця дуже сильно вплинуло на його живопис. Навіть його остання картина "Гопак" має пряме відношення до улюбленої України.

"Гопак"

Живописець Ілля Юхимович Рєпін був одним з найталановитіших художників своєї епохи. З-під його пензля виходили справжні шедеври, вартість яких в наші дні досягає захмарних висот.

"Бурлаки на Волзі"

Майстер залишив багату й різноманітну мистецьку спадщину, його ранні розписи церков в Україні знищені під час війни, численні жанрові, побутові картини, портрети і твори на історичні теми зберігаються в багатьох музеях України, світу та у приватних колекціях.

"Йов Багатостраждальний та його друзі"

Рєпінській художній мові була властива пластичність, він сприймав різні стилістичні напрямки від іспанців і голландців XVII століття до сучасних французьких імпресіоністів.

"На дерновій лаві"

"Автопортрет з Наталією Нордман"

Ілля Рєпін помер 29 вересня 1930 у своїй віллі "Пенати" в невеличкому фінському селищі Куоккала.
За заповітом тіло митця мали поховати у рідному Чугуєві. Проте через більшовиків вдова художника вирішила поховати чоловіка неподалік будинку, а на могилі висадили дерево.

Художньо-меморіальний музей І. Рєпіна, Чугуїв

Мистецтвознавці відносять творчий стиль Рєпіна до реалізму.

Водночас на його картини мав вплив символізм та імпресіонізм.

Він працював в різних жанрах та малював портрети, пейзажі, картини на релігійні, побутові та історичні теми. Особливе місце в творчості митця посідають картини на українські теми.

Сумська ОУНБ

ВІДДІЛ МИСТЕЦТВ