РЕМЕСЛА, ЩО СТАЛИ

ВІЗИТІВКОЮ УКРАЇНИ


/ ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
ПИСАНКА
***
На сьогодні писанку вважають одним із найголовніших надбань української культури.
У ній зашифровані елементи світу і природи, традиції минулого, магія національного світобачення. Тому українську писанку недаремно вважають символом українського народу.
Різноманіття писанок
  • Писанки Гуцульського регіону: вирізняються яскравими кольорами й складними геометричними візерунками. Гуцули використовують техніку "двоколірного" або "трьохколірного" розпису, де контури малюнка виділяються на фоні контрастного відтінку.
  • Писанки Лемківщини: мають характерні для регіону візерунки з використанням яскравих кольорів і мотивів, що символізують природу та родючість. Вони часто доповнені зображенням рослин і геометричних форм.
  • Писанки Полтавщини: у цьому регіоні популярні писанки з традиційними орнаментами, такими як "зірки" і "зигзаги".
  • Писанки Поділля: відомі своїми витонченими й складними візерунками, що часто мають релігійні мотиви та святкові елементи. Часто тут використовують багатошарові техніки, що створюють ефект багатогранності.
  • Писанки Слобожанщини: характеризуються деталізованими геометричними візерунками і яскравими кольорами. У цьому регіоні поширена техніка "батік" – розпис із допомогою воску і фарб.
Вишитий код нації
Українська вишивка має глибокі історичні корені. Її розвиток відбувався під впливом різних культур і традицій, але завжди залишався унікальним явищем, що відображає національну ідентичність українців.

***
На початку XX століття, особливо після Першої світової війни, українська вишивка пережила новий розквіт. Вона активно використовувалась у національно-визвольних рухах як символ боротьби за незалежність. Також попри радянські репресії та спроби асиміляції українського народу, вишивка збереглася як важливий елемент національної культури.
Цікавий факт!
Українська вишиванка побувала в космосі. Леонід Каденюк, перший космонавт незалежної України, взяв її з собою під час польоту на космічному кораблі "Колумбія" у 1997 році.
***

Українська кераміка здобула визнання не лише в Україні, але й за кордоном. Вироби українських майстрів можна побачити в багатьох музеях світу, зокрема у Луврі в Парижі та Метрополітен-музеї у Нью-Йорку.


Цікаво! Для міцних напоїв на свята був виготовлений спеціальний посуд – куманець. Він мав незвичну форму з двома ручками та одним або кількома носиками.


Село Опішня в Полтавській області вважається столицею українського гончарства. Тут працює Національний музей-заповідник українського гончарства, де зберігаються тисячі унікальних виробів, а також проводяться майстер-класи та фестивалі.

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РОЗПИС
***
Петриківський розпис є однією з найяскравіших та найвишуканіших форм українського народного мистецтва. Він зародився в селі Петриківка на Дніпропетровщині в середині XIX століття.
Розквіт української культури і мистецтва знайшов визнання на всесвітньому рівні завдяки включенню "Петриківського розпису" до Списку світової спадщини ЮНЕСКО у 2013 році.
Основна риса цього мистецтва - це барвисті малюнки, що прикрашають різноманітні предмети побуту. Відмінністю петриківського розпису є його традиційні мотиви та символіка, які відображають природу та дух українського народу.

Петриківський розпис неодноразово демонстрували на міжнародних подіях і виставках. Наприклад, на Експо-2010
в Шанхаї розпис прикрашав павільйон України,
привертаючи увагу відвідувачів з усього світу.

Петриківський розпис як елемент інтер'єру
ЛЯЛЬКИ-МОТАНКИ
***
Ляльки-мотанки – це більше ніж просто традиційні українські іграшки. Вони є яскравим відображенням багатства і глибини народної культури, що переносить у часи, коли кожен елемент побуту мав символічне значення і виконував певну функцію. Ці унікальні ляльки виготовлялися з натуральних матеріалів і використовувалися в ритуалах, обрядах та як обереги, що охороняли родину від злих духів і приносили удачу.




Лялька дитяча, обрядова чи лялька-мотанка оберіг створювалися з надзвичайною відповідальністю та уважністю до правил та деталей.
Так, суворо заборонялося будь-що зашивати або пришивати, використовувати голки або встромляти гострі предмети у ляльку. Сам процес намотування здійснювався виключно
за годинниковою стрілкою та з позитивними думками.



Українські ремесла – це живий спадок народу, який віддзеркалює багатство культурних традицій і творчого потенціалу. Зараз, коли кількість майстрів зменшується, а світ поглинає глобалізація, важливо зберігати ці унікальні традиції. Вони не тільки втілюють культурну ідентичність,

але й відкривають нові економічні можливості.

Сумська ОУНБ
ВІДДІЛ МИСТЕЦТВ
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website