“
— Слов’янський кінематограф поки що дав світу лише одного великого митця, мислителя і поета – Олександра Довженка, – писав Чарлі Чаплін.
ДОВЖЕНКО ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
(10.09.1894 — 25.11.1956)
кінорежисер, сценарист, письменник, художник-графік, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1939),
народний артист РРФСР (з 1950).
Один із основоположників української кінематографії. Для його творчості характерні широта світобачення, самобутність драматургічної та режисерської манери, поетичність, емоційність. Як режисер використовував відкриття і новації у галузі монтажу.
Людина, без якої неможливо уявити
український кінематограф.
український кінематограф.
Повість "Зачарована Десна" Олександра Довженка, написана у 1937 році, стала одним з найвідоміших та найулюбленіших творів української літератури.
З 14 дітей у сім’ї вижили лише він та сестра, а чотири брати померли в один день від невідомої хвороби.
Будучи патріотом України, Довженко брав активну участь у визвольних змаганнях 1917-1921 років.
Він воював у лавах армії УНР, а згодом працював дипломатом у Варшаві
та Берліні.
Він воював у лавах армії УНР, а згодом працював дипломатом у Варшаві
та Берліні.
Довженко був талановитим фотографом і залишив після себе багату колекцію світлин.
На творчість раннього періоду вплинули німецький карикатурист Г. Гросс та архітектор О. Архипенко. На пізнішому періоді позначилось захоплення німецьким експресіонізмом.
Працював як художник-карикатурист у газеті "Вісті ВУЦВК". Автор дружніх шаржів на письменників, діячів мистецтва (зокрема, Остапа Вишню, Л. Курбаса), реалістичних портретів (Т. Шевченка, В. Блакитного,
П. Тичини), низки автопортретів,
ескізів до фільмів.
Працював як художник-карикатурист у газеті "Вісті ВУЦВК". Автор дружніх шаржів на письменників, діячів мистецтва (зокрема, Остапа Вишню, Л. Курбаса), реалістичних портретів (Т. Шевченка, В. Блакитного,
П. Тичини), низки автопортретів,
ескізів до фільмів.
На зйомках фільму "Аероград".
1
Український режисер прийшов у професію в золоту добу німого кінематографу. Творчу кар’єру Олександр Петрович починав як художник-карикатурист. Він створив чимало шаржів на своїх сучасників.
2
Наприкінці 1920-х Олександр Довженко викликав фурор на Заході. Його перший великий фільм "Звенигора" з грандіозним успіхом пройшов у Франції, Нідерландах, Бельгії, США, Канаді та Мексиці. Картина охоплює 2000 років історії українських земель — від давніх кочівників, скіфів та варягів до козаків та селян.
3
Від арешту в Україні Довженка парадоксально врятував сам Йосип Сталін. Радянський диктатор наказав перевезти режисера до Москви і часто викликав його на нічні прогулянки, щоб поговорити про мистецтво. Але це був не акт милості — Сталін хотів використати талант Довженка для покращення радянської кінопропаганди.
4
Довженко мріяв про Голлівуд. Він просив Сергія Ейзенштейна та Чарлі Чапліна поклопотати про візу для нього хоча б на місяць.
5
Режисер мріяв екранізувати роман про Тараса Бульбу та навіть приступив до роботи, але завадила Друга світова війна.
6
Під час Другої світової війни режисер знову став неблагонадійним. Сценарій його документального фільму "Україна у вогні" сприйняли ледь не як державну зраду. Він розповідав про перші місяці війни і про те, як Червона армія відступала українськими землями під натиском німців.
Свої роботи Довженко порівнював з деревами:
"Мої роботи схожі на яблуні: добре потрусив – набрав
500 яблук, погано –
впало 10 штук".
Всі його фільми — це гімн краси. Людини і природи.
І джерела українського поетичного кіно та химерної прози — від генія Довженка.
Фільми Довженка
У 1926 написав свій перший сценарій (повнометражна кінокомедія
"Вася-реформатор" започаткувала дитячий кінематограф),
здійснив першу самостійну постановку за власним сценарієм (короткометражна комедія"Ягідка кохання").
За своє життя Довженко створив дев’ять кінокартин.
Першою була "Сумка дипкур’єра" у 1927 році, в якому режисер вперше і востаннє з’явився в камео. Але воістину значущою називають його другу картину "Звенигора".
У 1926 написав свій перший сценарій (повнометражна кінокомедія
"Вася-реформатор" започаткувала дитячий кінематограф),
здійснив першу самостійну постановку за власним сценарієм (короткометражна комедія"Ягідка кохання").
За своє життя Довженко створив дев’ять кінокартин.
Першою була "Сумка дипкур’єра" у 1927 році, в якому режисер вперше і востаннє з’явився в камео. Але воістину значущою називають його другу картину "Звенигора".
ЗВЕНИГОРА
*
Це перша стрічка з трилогії Довженка, якою він представив світу себе як оригінального режисера. У "Звенигорі" він поєднав революційний епос, сатиру та лірику.
Картина складається з 12 епізодів, пов’язаних одним мотивом – пошуком скарбу-мрії, який спочиває в надрах Звенигори. Центральною постаттю є міфічний Дід, який намагається віднайти цей скарб та передає цю мету своїм внукам.
Картина складається з 12 епізодів, пов’язаних одним мотивом – пошуком скарбу-мрії, який спочиває в надрах Звенигори. Центральною постаттю є міфічний Дід, який намагається віднайти цей скарб та передає цю мету своїм внукам.
АРСЕНАЛ
*
- Основою для стрічки стало повстання 1918 року на київському заводі Арсенал.
ЗЕМЛЯ
*
Це третя картина із трилогії Довженка. У ній розповідається про колективізацію в українському селі. "Земля" – стрічка про життя,
любов та смерть.
На Всесвітній виставці у Брюсселі у 1958 році цей фільм посів десяте місце серед 12 найкращих картин в історії кінематографу.
За версією ЮНЕСКО цей фільм є одним з п’яти головних стрічок у світовій історії.
любов та смерть.
На Всесвітній виставці у Брюсселі у 1958 році цей фільм посів десяте місце серед 12 найкращих картин в історії кінематографу.
За версією ЮНЕСКО цей фільм є одним з п’яти головних стрічок у світовій історії.
Твори:
оповідання "Воля до життя", кіноповість "Зачарована Десна",
кіноповість "Земля" (сценарій втрачено, спогади про сценарій і фільм), оповідання "Мати", оповідання "Ніч перед боєм", кіноповість "Повість полум’яних літ", "Нащадки запорожців" (драматична поема), кіноповість "Україна в огні", кіноповість "Поема про море", кіноповість "Антарктида", кіноповість "Арсенал", кіноповість "Щорс", кіноповість "Мічурін",
п’єса "Життя в цвіту", "Щоденник" (1941-56), оповідання "Сон" та інші.
Режисер був двічі одружений. Першою дружиною Олександра Довженка була Варвара Крилова, з якою він повінчався
1917 р. і зареєстрував шлюб офіційно 1923 р. Дружина здобула освіту в гімназії, розмовляла кількома іноземними мовами, поїхала з чоловіком у зарубіжне відрядження. Переїзд до Одеси спричинив кризу в їхніх стосунках. У 1933 р. у них народився син Вадим, якому мати дала прізвище Чазов.
Довженко користувався великою популярністю серед жінок, відомі його численні захоплення. З 1925 р., коли він переїхав до Одеси, його фактичною дружиною стала акторка (а також згодом режисерка) Юлія Солнцева, хоча він кілька разів то повертався до дружини, то знов до Юлії.
1917 р. і зареєстрував шлюб офіційно 1923 р. Дружина здобула освіту в гімназії, розмовляла кількома іноземними мовами, поїхала з чоловіком у зарубіжне відрядження. Переїзд до Одеси спричинив кризу в їхніх стосунках. У 1933 р. у них народився син Вадим, якому мати дала прізвище Чазов.
Довженко користувався великою популярністю серед жінок, відомі його численні захоплення. З 1925 р., коли він переїхав до Одеси, його фактичною дружиною стала акторка (а також згодом режисерка) Юлія Солнцева, хоча він кілька разів то повертався до дружини, то знов до Юлії.
Олександр Довженко і Юлія Солнцева.
Він був неймовірно самокритичним:
— Стрічка завжди і неминуче була гіршою, ніж я уявляв її та створював. І це було одним із нещасть мого життя. Я був мучеником результатів своєї творчості. І чим далі, тим все більше переконуюся, що найкращих 20 років свого життя витратив я даремно, – писав режисер.
Трилогією "Звенигора" (1927), "Арсенал" (1929), "Земля" (1930)
фактично започатковує новітнє кінематографічне явище – "українське поетичне кіно".
фактично започатковує новітнє кінематографічне явище – "українське поетичне кіно".
Всесвітньовідомий українець, цвіт української нації, перший поет кіно, найвідоміший український кінорежисер
і письменник Олександр Петрович Довженко був геніальною людиною, вмів робити все найважливіше: і кіно відзняти, і написати,
і сказати.
і письменник Олександр Петрович Довженко був геніальною людиною, вмів робити все найважливіше: і кіно відзняти, і написати,
і сказати.
Цитати і афоризми Олександра Довженка
- Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий – зорі. Що кому.
- Вiйну називають мистецтвом. Вона таке ж мистецтво, як шизофренія або чума.
- Коли пристрастей немає, немає мистецтва …
- Краще загинути в бою, ніж конати в животінні другорядного пасинка історії.
- Людська душа – це чаша для горя. Коли чаша повна, скільки не лий уже, більше не вміститься.
- Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.
- Пiд моїм українським дубом їдять жолудi… свинi й шакали.
- Ми перший народ у світі, перший, і кращий, і достойніший.
- Бог в людині. Він є або немає. Але повна його вiдсутнiсть — це великий крок назад і вниз...
Нагороди та премії
- орден Леніна (1935)
- орден Червоного Прапора (1943)
- орден Трудового Червоного Прапора
- медаль "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр."
- Сталінська премія I ступеня (1941), за фільм "Щорс" (1939)
- Сталінська премія II ступеня (1949), за фільм "Мічурін" (1948)
- Ленінська премія (1959, посмертно), за літературний сценарій фільму "Поема про море" (1958)
- почесне звання "Заслужений діяч мистецтв УРСР" (1940)
- почесне звання "Народний артист РРФСР" (1950)
- МКФ у Венеції (1934), приз, за фільм "Іван"
- МКФ в м. Готвальд (1949), премія праці, за фільм "Мічурін"
- МКФ в Маріанських Лазнях (1949), премія за найкращий кольоровий фільм, за фільм "Мічурін"
- ВКФ (1959), перша премія автору сценарія (посмертно), за фільм "Поема про море"
Сосницький літературно-меморіальний музей Олександра Довженка.
Музей, що пахне яблуками й кінофільмами.
Музей, що пахне яблуками й кінофільмами.
Сумська ОУНБ
ВІДДІЛ МИСТЕЦТВ
