МАРТІРОС САР'ЯН - СВІТЛО, КОЛІР, МРІЯ

до 145-річчя від дня народження
...Найголовніше в живописі -
колір, поєднання фарб...

Мартірос Сергійович Сар'ян
(28 лютого 1880 , Нахічевань-на-Дону 5 травня 1972 , Єреван) — вірменський і радянський живописець-пейзажист, портретист, графік і театральний художник. Засновник сучасного вірменського живопису.


Світ, створений Мартіросом Сар'яном, розповідає про нерозривний зв'язок людини із природою. Пізнаючи її, люди пізнають і самі себе, адже вони – частина природи.

Майстру було відмірено довгий вік; за 92 роки перед його очима пройшли багато хвилюючих історичних подій – війни, революції, народження нової країни, перший політ людини в космос.

Він створив герб Радянської Вірменії, організував Музей археології, Музей образотворчого мистецтва, Музей історії та етнографії,

Комітет з охорони пам'яток старовини.

Вирісши в степах Приазов'я, він вперше потрапив на батьківщину своїх предків лише у віці 20 років. З того часу Вірменія, її природа, її люди стали головною темою творчості художника. Гармонія яскравих фарб, соковита палітра, лаконізм, східні мотиви – візитна картка Мартіроса Сар'яна.
У роботах майстра тенденції новітніх пошуків світового живопису тісно сплетені з віковими традиціями рідного вірменського мистецтва; це призвело до унікального сар'яновського стилю.Сильний вплив на стиль художника мав живопис Поля Гогена і Анрі Матісса.
Мартірос Сар'ян художній символ Вірменії. Головною темою творчості художника було життя і природа Вірменії, а найважливішим жанром, поряд з портретом і натюрмортом – пейзаж.
Творчість Сар'яна відіграла провідну роль у становленні національної школи вірменського радянського живопису.
Мартірос Сергійович Сар'ян народився у вірменському містечку Новий Нахічевань поблизу Ростова-на-Дону. З 1887 року він навчався в московському Училищі живопису, скульптури та архітектури під керівництвом О. Коріна, Л. Пастернака, А. Архипова,
І. Левітана. Пізніше його вчителями стали В. Сєров і К. Коровін.
Одкровенням для Сар'яна стала подорож на батьківщину.
У 1901–1904 роках художник завершив велику подорож по Вірменії. Побачені краєвиди батьківщини наповнили фарбами полотна художника.


Акварельна серія є важливим етапом у пошуках нової пластичної мови, нових засобів виразності.

З 1903 по 1907 рік, на початку творчого шляху, Сар'ян багато працює аквареллю;

результатом його символістських пошуків стає цикл "Казки та сни".

Чарівні пейзажі з розмитим, абстрактним фоном, населені прозорими,

напівтілесними персонажами, напрочуд ніжні та пластичні:

"Кохання" (1906), "Поет (На схилах Арагаца)" (1906), "Озеро фей" (1906).

З 1908 року Сарьян міняє свою живописну техніку.
На зміну акварелі приходить темпера, романтизм змінюється реалізмом, замість тривожних і ніжних переливів кольору в його роботах звучать яскраві, чисті краски. Спекотне сонце – практично в кожному його пейзажі. Зображені силуетні форми набувають ваги й насиченості, мазки становляться довше. Художник багато експериментує з передачею світла через глибини й об'єм тіні.
З 1910 по 1913 роки Сар'ян здійснив низку поїздок у Туреччину , Єгипет та Іран.

Осягаючи Схід, художник вбирав нові барви світу.

Восени 1911 року на виставці в Римі роботи єгипетського циклу мали великий успіх у публіки та критиків; серед них картини "Єгипетські маски", "Жінка, що йде", "Нічний пейзаж. Єгипет". Сар'ян, як і раніше, працює темперою по картону; зростає його майстерність передачі глибини картини тінями та контрастами.

Ідея вічності і безсмертя духу, втілена в єгипетському мистецтві,

була співзвучна світогляду Сар'яна, який глибоко вірив у те, що людина не вмирає, бо вона сама природа. Маски, привезені художником з Єгипту,

стали у його творчості символом вічного буття духа.

Картина "Константинопольські собаки", написана після подорожі до Туреччини, брала участь у 1912 році у другій виставці постімпресіоністів біля лондонської галереї Графтона.

Приблизно в цей же час він знайомиться з роботами французьких фовістів

та імпресіоністів, високо оцінюючи їхні заслуги у нових принципах

живописної техніки. Сар'ян багато подорожує країнами Сходу,

пише картини "Біля криниці. Спекотний день", "Біля моря. Сфінкс".

Популярність художника зростає. Його картини "Гліцинії" та "Фруктова лавочка" було придбано для Третьяковської галереї. Пізніше для колекції придбано ще одну картину – "Вулиця. Опівдні. Константинополь".

Батьківщина художника, Вірменія – незмінно у його серці; він пише її гори та долини, і він завжди прагне туди у пошуках нових вражень та фарб. У 1912 році побачили світ нові роботи майстра: "Гора Абул і верблюди, що проходять", "Продавець зелені", "Ранок. Зелені гори".
Творчість Мартіроса Сар'яна стає помітною у широких художніх колах, його яскраві роботи завжди на увазі.
У творчості Сар'яна звернення до Сходу стало важливим етапом самопізнання.
Верблюди, як символ східного світу,
досить часто зустрічаються на картинах майстра.


"Гірський пейзаж з верблюдами"

Картина Мартіроса Сар'яна “Гірський пейзаж із верблюдами” майстерно зображує велично-монументальну пластику гір, їх плавні силуети займають майже все полотно. Гори на полотні Сар'яна ніби зафіксовані в ту годину,

коли літнє сонце м'яко лягає на їх схилі, ніби обволікає розплавленим золотом. На передньому плані зображені верблюди.


"Великий східний натюрморт"

Сар'ян тяжко переживав необґрунтовані нападки критики. Його звинувачували у формалізмі, у тому, що він продовжує традиції французького буржуазного живопису — імпресіонізму, постімпресіонізму. А найголовніше — його звинувачували у безідейності. У пориві болю та розчарування він розрізав одне зі своїх найкращих полотен «Великий східний натюрморт» на частини. На щастя, картина була врятована молодими колегами. Її відновили, але рубці на ній помітні й досі.

...чудово яскрава, радісна кольорова палітра,

що дозволяє відобразити природу та її чудовий

прояв - квіти - у всьому буянні фарб...

У 1924 році Сарьян брав участь в "Biennale di Venezia". "Я хотів неодмінно побувати в столиці художників – Парижі", – зізнавався Сарьян.

Приїхавши до столиці Франції в 1926 році,

Сарьян двічі експонував свої роботи.

***
У подальші роки Мартірос Сар'ян працював натхненно і плідно. Твори художника експонувалися на численних виставках в СРСР, а також за кордоном – у Відні, Венеції, Стокгольмі, Берні, Цюріху, Копенгагені,
Нью-Йорку, Філадельфії, Пітсбурзі та ін.
Сар'ян був удостоєний Золотої медалі на Всесвітній виставці в Брюсселі.
Людина – сама природа. Природа створює людину для того, щоб поглянути
на себе її очима, пізнати себе і захопитися своєю красою. І в цьому величезне щастя людини. Гігантська, нескінченна природа і невелика істота,
що несе в собі цю безмежну велич.
Мартірос Сар'ян
Сар'ян досить рано й назавжди виробив свою філософію життя та мистецтва — кілька простих правил. Зокрема:

— людина не вмирає, бо вона частина природи,

а природа безсмертна;

— життя це колір;

— мистецтво мусить робити людину щасливою;

— національне неможливо намалювати воно

має жити всередині художника.

У 1920-х багато представників вірменської культури стають героями портретної галереї Сар'яна. У 1937 році портрети вірменських державних і творчих діячів, написані Сар'яном, були спалені:
з 12 полотен, що потрапили в "чорний список",
працівники музею врятували лише один,
портрет поета Єгіше Чаренця.

Сприйняття художником життя рідної природи стає більш глибоким, особистісним, різноманітним у своїх проявах, що завжди органічно виражає єдність людини з природою ("Вірменія").

Мартірос Сар'ян один із великих художників ХХ століття, видатний майстер кольору.


Колір це справжнє диво! – акцентував художник.
У поєднанні із сонячним світлом він створює внутрішній зміст форми, виражає суть всесвітнього буття.
Мартірос Сар'ян
У 30-х головною темою Сар'яна залишається природа Вірменії. Художник також пише численні портрети ("Р. Н. Симонов";
"А. Ісаакян"; "Автопортрет із палітрою") та яскраві натюрморти ("Осінній натюрморт").
Сар'ян працював також як книжковий графік ("Вірменські народні казки", 1930, 1933, 1937) та як театральний художник.

Ілюстрації. Вірменські народні казки.
На мою думку, у кожному творі мистецтва має бути поєднання захоплення
та здивування художника перед життям, природою. Саме це я й спробував висловити у "Газелі".

Мартірос Сар'ян

Майстер працював до кінця свого великого життя. 80 років активної творчості – небагатьом дісталася така доля. Завершуючи свій творчий і життєвий шлях, Сар'ян повернувся до гармоній і пластики своїх перших робіт циклу "Казки та сни", залишаючи нащадкам свою безумовну та зворушливу любов до Вірменії, її природи та людей.

"Казка". Остання живописна робота.

"До кінця мого життя, якщо вважати,
що в моєму віці вже треба подивитися,
що зробив, чи виправдав перед своєю совістю, перед мистецтвом, якому присвятив усе своє життя, починаючи з п’ятнадцятирічного віку, – я відчув, що я тільки намітив шлях і тільки повинен почати свою роботу. Так багато відкрилося переді мною. Так багато прекрасного, мудрого, незбагненного, як в самій природі".

Вікову історію рідної землі художник зіставляє з трьома іпостасями свого життя, що читаються як онук, батько, дід.

"Автопортрет. Три віки"

За своє життя Сар'ян створив близько чотирьох тисяч творів: пейзажі, портрети, натюрморти були його улюбленими жанрами. Художник багато працював із формою; він не любив деталі, залишаючи глядачеві можливість доповнювати картину власним баченням, власним життєвим досвідом.

Сумська ОУНБ
ВІДДІЛ МИСТЕЦТВ
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website