НОВРУЗ - СВЯТО ВЕСНИ

НОВРУЗ - СВЯТО ВЕСНИ

Новруз, що означає "новий день" перською, – це стародавнє свято,
яке відзначає прихід весни та весняне рівнодення. 21 березня його святкують мільйони людей у Центральній Азії,
на Кавказі та в деяких країнах Близького Сходу.

Зустрічаємо весну: святкування Новруз Байраму

Довідка

Новруз Байрам, яскраве свято весни та відродження, займає особливе місце в азербайджанській культурі.
З 2010 року його відзначають на міжнародному рівні, а ЮНЕСКО внесла його до Списку всесвітньої спадщини як символ мудрості, надії та толерантності.

Новруз Байрам – це вшанування відродження природи, свято примирення та очищення, свято мудрості, яке закликає до солідарності, єднання, терпимості і прощення.

Азербайджанці починають готуватися до нього за місяць. Кожні чотири вівторка до настання свята символізують собою одну з головних природних стихій: воду, вогонь, землю та повітря. У святковий же день усі чотири стихії поєднуються з однією єдиною метою – працювати на благо людини, даруючи йому, матеріальний достаток та душевний спокій.
Генеральне прибирання будинків, ілюмінація громадських місць і зустрічі з друзями, знайомими і сусідами входять до числа традицій Новрузу в Азербайджані.

Новрузові звичаї

Новруз Байрам – це яскрава мозаїка звичаїв, що символізують відродження природи та продовження життя.

Стіл Хафт-Сін

Центральним елементом Новрузу є стіл Хафт-Сін, прикрашений сімома символічними предметами, що починаються на букву "С" в перській мові.
Перестрибування через Вогонь

Традиція, що сягає корінням в давньозороастрійські вірування, перестрибування через багаття символізує очищення та позбавлення від негативу, вітаючи новий початок.
Розпис Яєць

Кольорові, яскраво розписані яйця є символом родючості та нового життя, що представляє цикл природи та обіцянку достатку.
Танець Коса

Цей радісний танець, який виконують молоді дівчата, втілює дух весни та очікування нового початку.

Підготовка до свята починається з пророщування пшеничного зерна, обов’язкового атрибута святкового столу. За повір’ями проросла пшениця
є символом весни та родючості, благополуччя й достатку.

За кілька днів до Новрузу господині виготовляють традиційні азербайджанські солодощі: шекербуру, пахлаву, бадамбуру, мутакі, кураб’є. За святковим столом традиційно збирається вся родина, родичі, друзі. Господиня подає сім страв, символічну данину Сонцю. Люди вірили, що у відповідь світило обдарує родину теплом і багатим урожаєм.

За старих часів у ніч перед Новрузом кожна сім’я запалювала на даху свого будинку стільки смолоскипів, скільки людей проживало в ній. Тепер факели замінили свічками, які горять за святковим столом. Ця традиція має символічне значення, адже вогонь оберігає людину від злих духів, тому догоріти свічка має до кінця.

У день свята члени родини прокидаються рано, одягаються у заздалегідь приготовлений новий одяг. Усі разом ідуть до річки, щоб умитися водою, що символізує чистоту та свіжість. Люди вітаються зі святом, бажають одне одному щасливого Нового року, пригощаються солодощами.

Святкове застілля

До столу подаються продукти, назва яких починається на букву "с" – су (вода), сюд (молоко), себзі (зелень), сірке (оцет), сумах (сушений барбарис), сім’ю (каша з пшениці), сепанд (рута), семені (зелень пророщеної пшениці). Королем святкового столу є плов, яким і завершується застілля. Готують його за традиційними рецептами з різними гарнірами: м’ясом, куркою або рибою. До солодкого плову додають сухофрукти.

Святкові легенди

Окрім їжі на стіл ставлять символічні предмети: дзеркало, свічку та фарбовані яйця. У деяких східних народів існує міф, що земна куля тримається на рогах величезного бика. Упродовж року міфічна тварина втомлюється і перекидає земну кулю з одного рогу на інший, що і є причиною зміни років. Тому люди ставлять фарбоване яйце на дзеркало і споглядають: як тільки яйце гойднеться, бик "перекинув" земну кулю на інший ріг, а це означає прихід нового року. За столом, побачивши символічне розгойдування яйця на дзеркалі, усі поздоровляють одне одного і бажають усіляких гараздів.

У це свято прийнято робити добрі справи і ділитися частуваннями. У святкові вівторки і на сам Новруз дітлахи стукають у двері сусідських будинків, залишаючи шапки або невеликі мішечки на порозі, а самі ховаються неподалік. Господарі будинку наповнюють шапку святковими смаколиками. Забирати їх можна тільки після того, як двері закриються, щоб господарі не бачили своїх таємничих гостей.

Кульмінацією свята є обряд очищення. Люди палять багаття і стрибають через полум’я, таким чином залишаючи всі хвороби, біди і негаразди у минулому році.

Завершується свято змаганнями на конях, різними молодіжними і дитячими іграми, спортивною боротьбою гюлєш тощо.
Традиційно розважають гостей народні персонажі Кеса і Кеча.

Цікаво

Традиції цього свята дуже сильно переплітаються з нашими: свят вечір в ніч на 21 березня (фактично як наш Святвечір), стрибання через вогнище (українське свято Івана Купала), пісні дітей за солодкі подарунки (майже як Різдвяна коляда), залицяння хлопців до дівчат, коли хлопець спускає через димар кошик, а дівчина, якщо їй хлопець до вподоби, кладе туди зроблені власноруч подарунки, а якщо хлопець був нелюбий – він у кошик отримував чорні камені (у нас дівчина дарує гарбуза на відмову), фарбування яєць і потім їх розбивання (як у нас на Великдень), ворожіння біля дзеркала – в Україні так святкують Андрія.

Свято весни, що стало офіційною багатонаціональною спадщиною світу, святкують у багатьох країнах, і називається воно майже однаково – Новруз, Навруз, Науроз, Нооруз, Науриз, Наврез.
Глибинний його сенс – торжество народного оптимізму, перемоги життєдайних сил природи, її буйного цвітіння.

Для формування на міжнародній арені іміджу України

як мультикультурної спільноти, обов’язково потрібно виявляти шану

до традицій всіх народів, які живуть та працюють на благо нашої держави. Святкування Новрузу в Україні є знаком великої поваги до культурних традицій азербайджанського народу.